Поради сестри медичної старшої

Чи безпечно вакцинувати дітей під час пандемії COVID-19?

Так. Потенційний контакт з інфекційним захворюванням не є протипоказанням для планової імунізації. Відповідно, пандемія COVID-19 не створює ризики, пов'язані із вакцинацією.

Сесії планової імунізації слід продовжувати наскільки це можливо. Проте, необхідно забезпечити дотримання стандартних заходів інфекційного контролю для того, щоб максимально знизити ризик передачі COVID-19 серед співробітників і відвідувачів установ.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує проводити планову вакцинацію відповідно до Календаря щеплень навіть під час пандемії COVID-19. Особливо важливою є вакцинація дітей, які повинні отримати усі вакцини, передбачені Календарем щеплень під час народження та в перші два роки життя.

Ці вакцини можуть бути різними в різних країнах залежно від національних рекомендацій. Якщо імунізація була припинена, її необхідно відновити якомога швидше і надолужити щеплення.

Своєчасна вакцинація є надзвичайно важливою для того, щоб забезпечити надійний захист дітей від важких, загрозливих для життя інфекційних захворювань, а також для того, щоб уникнути накопичення нещеплених груп населення і потенційної втрати колективного імунітету.

Чи підвищує вакцинація ризик інфікування або розвитку захворювання COVID-19 у дитини?

Ні. Немає доказів того, що вакцинація підвищує ризик інфікування дитини COVID-19 або впливає на перебіг захворювання. Вакцинація проти одного захворювання не послаблює імунну відповідь людини на інше захворювання.

Ба більше, планова вакцинація дітей під час пандемії COVID-19 захистить їх від захворювань, яким запобігають за допомогою вакцинації. Дотримання належних заходів інфекційного контролю під час сесій імунізації дозволить звести до мінімуму потенційний ризик зараження дітей COVID-19.

Чи безпечно вакцинувати дитину під час інкубаційного періоду COVID-19?

Так. Вакцинація не створює ризики для людини, яка була в контакті з інфекційним хворим чи знаходиться в інкубаційному періоді. Це означає, що вакцинація не вплине на перебіг захворювання COVID-19 у дитини, яка могла бути інфікована, але не мала симптомів захворювання в момент вакцинації або у дитини, яка могла бути інфікована COVID-19 незабаром після вакцинації. Потенційне інфікування дитини COVID-19 також не вплине на безпеку або ефективність проведеної вакцинації.

Чи є зараження COVID-19 протипоказанням до вакцинації?

Хоча легкі симптоми захворювання: лихоманка та або кашель, які можуть спостерігатися також під час COVID-19, не є обов'язковим протипоказанням до вакцинації, надзвичайно важливим є те, щоб кожен, у кого тест на COVID-19 виявився позитивним, залишався ізольованим відповідно до національних рекомендацій. Це потрібно для того, щоб не допустити зараження інших і подальшого поширення вірусу SARS-CoV-2.

Чи існують специфічні вакцини, рекомендовані для медпрацівників в умовах COVID-19?

Наразі вакцини проти COVID-19 не існує. Станом на 11 квітня 2020 роки 6 вакцин-кандидатів проходять клінічні випробування. 77 інших вакцин-кандидатів знаходяться на стадії доклінічних досліджень. ВООЗ співпрацює з усіма зацікавленими сторонами для того, щоб як тільки з'явиться безпечна і ефективна вакцина проти COVID-19, забезпечити її справедливий розподіл і пріоритизацію. У час очікування такої вакцини, всі медичні працівники повинні переконатися, що вони щеплені проти інших інфекційних захворювань відповідно до національних рекомендацій, що є особливо важливим під час пандемії COVID-19.

Важливість вакцинування від COVID-19

COVID-19 – це інфекційне захворювання, викликане  коронавірусом SARS-CoV-2.

Основними групами ризику тяжкого перебігу хвороби  чи смерті  є літні люди, люди з хронічними захворюванням, медичні працівники. які працюють із хворими на COVID-19.

Чим небезпечна хвороба COVID-19?

Перебіг хвороби COVID-19 можуть супроводжуватись великою кількістю ускладнень  навіть призвести до смерті.

Довгостроковим наслідком перенесеної хвороби може стати так званий «постковідний синдром»:  надмірна втомлюваність, слабкість, когнітивні розлади, порушення дихання та ковтання, стійкий кашель та психологічні  проблеми.

Чому важливо вакцинуватися проти COVID-19?

Вакцинування допоможе сформувати імунітет до вірусу, що захистить вас від інфікування чи важкого перебігу хвороби.

Вакцинація від COVID-19 допоможе вам виробити імунітет до вірусу. Після введення вакцини організм певним чином формує імунну відповідь, яка захистить від важкого перебігу та ускладнень від хвороби.

Після щеплення необхідно і далі дотримуватись профілактичних заходів і правил респіраторної гігієни:

·        Мийте руки з милом або  засобом для дезінфекції рук, який містить щонайменше 70% спирту

·        Дотримуйтеся дистанції з людьми принаймні 1,5 м

·        Уникайте скупчень людей і закритих приміщень з поганою вентиляцією

·        Якщо такої можливості немає, вдягніть маску

·        Не торкайтеся очей, носа і рота на вулиці, в транспорті або в магазині

·        Кашляйте та чхайте в згин ліктя або прикривайте рот і ніс серветку, яку відразу ж викидайте.

Моніторинг дотримання протиепідемічних заходів у ЗДО №20

Головним спеціалістом відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бердянського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області Захаренко В.С. 12.02.2021 року було здійснено моніторинг щодо дотримання протиепідемічних заходів у ЗДО № 20 на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19). Порушень у закладі дошкільної освіти не зафіксовано. 

Упровадження розпорядку дня та санітарно-гігієнічного режиму вдома

Аби озброїти необхідними знаннями батьків, діти яких уперше підуть до дитячого садка, дошкільні заклади проводять дні відкритих дверей, організують індивідуальні бесіди з медичною сестрою та вихователями, розповсюджують інформаційні листки чи вивішують санітарні бюлетені на стенді. Саме тоді у пригоді стають матеріали про те, як дитина адаптується, як звикає до нового розпорядку дня та режиму харчування. При інформуванні батьків особливу увагу слід приділити таким темам:

розпорядок дня;

режим харчування;

страви, які мають входити до раціону дитини;

культурно-гігієнічні навички дитини відповідно до віку;

сприятливий психологічний клімат у родині;

підвищення опірності дитячого організму інфекційним захворюванням.

Настанови щодо розпорядку дня                                    

З метою пом’якшення процесу адаптації дитини до умов дошкільного закладу батькам глід, максимально наблизити розпорядок дня вдома до розпорядку дня у дошкільному закладі. Під розпорядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.

Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей віком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.

Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини. Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:

дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);

зміцнювати здоров’я;

формувати культурно-гігієнічні навички;

формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке:

при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;

до правильного розпорядку дня слід обов’язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити візочки, іграшкові автомобілі тощо.

Режим харчування вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Батькам слід привчати дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

під нас прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Важливо пам’ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Необхідні культурно-гігієнічні навички

Призвичаювання дитини до розпорядку дня вдома (а потім і в дитячому садку) потребує паралельного формування у неї культурно-гігієнічних навичок. Слід привчати дитину самостійно надягати колготи,

штани, шапку, взуватися, знімати та охайно складати одяг. Необхідно подбати і про вміння малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Дитина має вміти користуватись носовичком; проситися на горщик, знати, де він знаходиться, та сідати на нього.

Аби дитині було комфортно, порадьте батькам обговорювати з дитиною правила розпорядку, пояснювати їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

виховувати слухняність, пошану до дорослих;

заохочувати висловлювати прохання;

навчати словам ввічливості, привітанням.

Санітарно-гігієнічний режим вдома

У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров’я дитини батькам варто подбати, щоб і вдома члени родини неухильно дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму.

Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регулярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чистити або мити з милом, якщо це можливо. Одяг дитини має відповідати її віку та погодним умовам.

Важливо, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням потрібно обдавати окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу батькам слід обов’язково дотримуватися порад санітарно-епідеміологічної станції.

Психологічний клімат у родині

Легкість звикання до нового розпорядку дня багато у чому залежить від психологічного клімату вдома, м’якості і тактовності батьків, їхніх наполегливості та вміння заохотити дитину вийти за межі звичного, виконувати щось нове. Аби забезпечити емоційно сприятливе перебування дитини у родині, слід:

розмовляти спокійним тоном та не підвищувати голос на дитину;

не конфліктувати у присутності дитини;

спілкуватися з дитиною якомога більше;

сприяти спілкуванню дитини з однолітками;

стимулювати пізнавальну активність дитини;

дотримуватися правил поведінки, культури взаємин та заохочувати до цього дитину.

Наприкінці бесіди з батьками радимо надати зразок розпорядку дня вдома.

Орієнтовний розпорядок дня дитини вдома

Час	Пункти розпорядку	Поради
7:30-8:00	Підйом, ранковий туалет, ранкова гімнастика разом з батьками	Учіть дитину дотримуватись особистої гігієни, вмиватися, чистити зуби, мити руки з милом, користуватися індивідуальним рушником.Привчайте до виконання простих вправ на різні групи м’язів. Наприклад, включайте до ранкової гімнастики легкий біг та стрибки — це сприяє розгальмуванню нервової системи після сну, формуванню правильної постави, викликає позитивні емоції тощо
8:00-8:30	Ігри	У ранковий час грайте з дитиною в ігри малої
		та середньої рухливості
8:30-9:00	Підготовка до сніданку, сніданок	Учіть дитину самостійно сідати на стілецьта вставати з нього, підсовувати стілець до столу;їсти охайно, не обливаючись; після їжі користуватися серветкою
9:00-10:00	Читання, ігри, слухання музики, малювання тощо	Читайте вірші, казки, оповідання, пропонуйте дитині розглядати ілюстрації та обговорювати їх, відповідати на запитання, співпереживати героям творів тощо.Удавайтеся до дидактичних ігор (пірамідки, втулки, шнурівки, будівельний матеріал тощо), учіть дитину класифікувати, серіювати, узагальнювати предмети за певними ознаками, складати з частин ціле тощо.Привчайте слухати пісні, розуміти зміст, знати назву пісні, співати спільно з вами тощо. Учіть дитину малювати предмети та явища навколишньої дійсності, використовуючи фарби, олівці, фломастери; розрізняти і називати кольори тощо. Чергуйте різні види діяльності
10:00-12:30   ]	Підготовка допрогулянки,прогулянка	Учіть дитину самостійно одягатися. Надягати колготи, штани, шапку, взуватися, знімати та складати одяг у відповідному місці.Під час прогулянки грайте з дитиною в ігри різної рухливості (великої, середньої, малої), спостерігайте разом за природою, заохочуйте дитину до самостійної рухової діяльності
Час	Пункти розпорядку	Поради
12:30-13:10	Підготовка до обіду, обід	Вводьте до раціону дитини тверду їжу, вчіть їсти шматочки хліба і заїдати їх рідкою їжею (суп, борщ тощо), самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки
13:10-15:10	Підготовка до сну, сон	Розкажіть дитині казку або заспівайте колискову, що заспокійливо впливає на дитину та сприяє розслабленню нервової системи і спокійному сну
15:10-15:30	Підйом, оздоровчі процедури	Проведіть для дитини комплекс гімнастичних вправ на різні групи м’язів та вправи для формування стопи і постави, для загального зміцнення
15:30-15:50	Полуденок	Привчайте дитину до самообслуговування
15:50-16:50	Ігри	Грайте з дитиною у настільно-друковані дидактичні ігри — кубики, пазли тощо. Учіть складати картинки, послідовно відтворюючи події на них, поєднувати зображення за певними ознаками предметів тощо
16:50-19:00	Підготовка до прогулянки, прогулянка	Привчайте дитину до самостійності, розповідайте їй про здоровий спосіб життя.Обирайте ігри малої та середньої рухливості, надавайте дитині можливість самостійно гратися з іншими дітьми, спостерігати за навколишнім світом
19:00-19:30	Підготовка до вечері, вечеря	Нагадуйте дитині про важливість гігієнічних процедур та правил поведінки за столом
19:30-20:30	Спокійні ігриз батьками, читанняказок, перегляд дитячого мультфільму, бесіди	Увечері перевагу надавайте спокійним іграм, перегляду дитячого мультфільму, читанню казок перед сном, спокійним бесідам з метою підтримання емоційного контакту з дитиною, дружніх взаємин тощо
20:30-7:30	Гігієнічні процедури, співання колискової, нічний сон	Привчайте дитину до особистої гігієни та гігієнічних процедур перед сном.Співайте колискову, щоб прискорити засинання дитини

Шановні батьки!
Призвичаївши дитину вдома до розпорядку дня,
подібного до розпорядку дня у дитячому садку, ви значно полегшите
процес її адаптації до нових умов. Приділіть, будь ласка, цьому питанню.

Поради сестри медичної з дієтхарчування щодо організації харчування дітей вдома

Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні й святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування в ЗДО, з якими можна ознайомитися в  інформаційних куточках які кожного дня вивішується меню із зазначенням виходу страв.

            

Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ЗДО, виняток можуть становити: яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.

Харчування дітей має бути не тільки якісним і різноманітним, але й містити всі необхідні речовини – білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни – у таких кількостях і у такому співвідношенні, щоб відповідати їх фізіологічним потребам з урахуванням статі, стану здоров’я, умов життя та виховання.

З сучасних позицій найбільш фізіологічно обґрунтованим є 3- та 4-разове приймання їжі протягом дня.

Порушення режиму харчування негативно впливає на стан здоров'я дитини. При цьому виникають порушення не тільки в травній системі, а й погіршується загальний стан організму. 

При 3- та 4-разовому харчуванні проміжки часу між прийомами їжі не перевищують 4—5 год., в результаті чого створюється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечується оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

Органи травлення для відновлення нормальної діяльності травних залоз потребують щодобового 8—10-годинного перепочинку, яким є нічний сон. Пізня вечеря перешкоджає відпочинку секреторного апарату, що призводить до перенапруження і виснаження травних залоз. Тому вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 3 год. до сну.

Розподіл добового харчового раціону на окремі прийоми їжі проводиться диференційовано. При 4-разовому харчуванні рекомендується на сніданок - 25 %, на обід — 35, на полудень — 15 і на вечерю — 25 % енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30,40—45 та 20—25 %.

   Раціональне харчування — один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

Соціальна історія в піктограмах про короновірус допоможе дітям зрозуміти що відбувається та як поводити себе під час карантину